Четвертий Біологічний Закон показує співвідношення між мозком, ембріональними шарами тканин та мікробами і пояснює сприятливу роль мікроорганізмів у ході фази відновлення будь-якої Доцільної Біологічної Спецпрограми. Існуюча в традиційній медицині і в більшості людей думка про мікроби як про «паразити» не має під собою жодної підстави, бо вони живуть у симбіозі з нами та іншими організмами. Мільйони років еволюції доводять, що природа нічого не робить дарма. Мікроби та бактерії потрібні нам, і їх кількість в нашому організмі, очевидно, залежить від конкретної ДБС. Грибки, бактерії та віруси (глобуліни) є нашими незамінними помічниками (= симбіонтами) і виконують в організмі певні завдання.
Традиційна медицина поділяє всі мікроорганізми на «хороші» = симбіонти (наприклад, кишкові палички, флора ротової порожнини) та «погані» = антибіонти (наприклад, туберкульозна паличка, стрептококи, віруси). На «погані» мікроорганізми звалили провину за будь-які «захворювання», і ці «захворювання» традиційна медицина назвала «інфекційними». Ця помилка сталася тому, що при багатьох «захворюваннях» в організмі справді виявлялися грибкові культури, бактерії та віруси (глобуліни). Але ж і у здорової людини можна виявити скільки завгодно мікробів – якщо добре пошукати.
А у разі знаходження їх у хворого прийнято говорити про «патогенні» структури: «Ось вони! Це інфекція!». А чому тоді один і той самий мікроб може призвести до хвороби, а іншого разу ні – пояснюється поганою чи хорошою «імунною системою».
Досліди з «інфекцією» – хоч би скільки їх проводили – завжди давали один і той же результат: частково передається мікрофлора, але не «захворювання», що відносяться до неї.
Мікроби = пожежна команда. Якби хтось поставив за мету дослідити причини пожеж, він міг би дійти наступного божевільного висновку: «На кожній із досліджених пожеж були помічені люди у спеціальному одязі – пожежники. Саме вони, мабуть, і є причиною пожеж!». Кожному зрозуміло, що це – дурість, бо пожежники приїжджають саме для того, щоб гасити пожежу.
Тим самим зайняті грибки, бактерії та віруси (глобуліни). Вони «гасять спалах» і оптимізують процес зцілення. І при цьому вони аж ніяк не винні у виникненні «захворювання». Мікроби мільйони років є нашими вірними супутниками, з ними ми утворюємо чудовий симбіоз – наш мозок і тіло узгоджені з ними.
Германська Нова Медицина довела, що три види мікробів (грибки, бактерії, віруси) управляються різними відділами головного мозку. Звідти вони отримують сигнали до виконання цілеспрямованих «операцій».
І що важливо: наші маленькі мікрохірурги працюють лише у фазі відновлення!
За сигналом із стовбура мозку грибки та грибкові бактерії (мікобактерії, туберкульозні бактерії) знищують зайву клітинну тканину в органах, утворених із ентодерми (внутрішнього зародкового листка) – кандида або дріжджоподібні грибки в кишечнику, «молочниця» порожнини рота. Нічні потовиділення є хорошою ознакою того, що в тілі зайняті своєю справою саме ці мікроби.
Існують різні типи бактерій і кожен має певну сферу застосування, як приклад, гонококи в сечостатевих шляхах або паличкоподібні бактерії в глотці.
Це вид бактерій управляється мозочком і зайнята деградацією (туберкульозно-некротичний розпад) тканин при пухлині молочної залози, меланомі шкіри, мезотеліомі очеревини або плеври.
Інша частина бактерій збільшує тканини хрящів, м’язів, кісток по команді з великих півкуль мозку.
Кора – наймолодша структура мозку – можливо (це питання вивчено поки не до кінця), працює з найдрібнішими білковими сполуками (так званими «вірусами») для того, щоб у фазі відновлення заповнити втрату тканини в ектодермальних тканинах, наприклад, у бронхах чи епідермісі шкіри.
Мікроби – найважливіші учасники природної системи управління життям, і замість того, щоб з ними боротися, нам слід було б їх пестити і плекати. Відповідно до 5 Біологічних Законів Природи щеплення – байдуже від яких хвороб – не тільки не мають жодного сенсу, оскільки абсолютно бездіяльні, а й дуже шкідливі через присутність у них отруйних допоміжних речовин (фенол, формальдегід, ртуть, хімічні сполуки алюмінію, наночастки і т.д.).
У випадках, якщо в організмі недостатньо бактерій, знищених антибіотиками, зайва тканина (пухлина) не може бути ліквідована. У цьому випадку організм допомагає собі іншим способом: оточує пухлину сполучною тканиною, ніби поміщає її в капсулу, і таким чином виключає з процесу обміну речовин (інкапсуляція пухлини). У цьому випадку на рентгенівському знімку молочних залоз виявляють старі вузли – колись активні клітини. Часто саме ці абсолютно безпечні утворення виявляють при плановому медогляді і дають традиційній медицині право ставити страшні діагнози: «У вас рак!».
