1-й критерій: будь-яке захворювання (далі іменоване «Доцільна Біологічна Спецпрограма», скорочено ДБС) викликається важким, особливо драматичним і ізольовано пережитим шоком від будь-якої конфліктної події, і виникає одночасно на трьох рівнях: в психіці, в органі і в головному мозку тіла.
2-й критерій: зміст конфлікту, тобто тип сприйняття шокової події, визначає, у який частині мозку і у якому органі тіла проявиться захворювання.
3-й критерій: перебіг захворювання на всіх трьох рівнях - у психіці, в мозку та в органі - відбувається синхронно.
На згадку про свого сина Дірка доктор Хамер назвав такий конфліктний шок «Синдром Дірка Хамера» (СДХ). Він подібний до сильного удару, трапляється несподівано і застає зненацька. Це не стосується повсякденних турбот, проблем та потреб – до цього ми можемо підготуватися або налаштуватися на них. Ні, мається на увазі момент несподіванки, якоїсь драматичної події, яку людина сприймає як виклик долі і залишається з нею «один на один». Вона не може чи не хоче «зняти цей тягар з душі», що буквально означає психічну ізоляцію. У такий момент ні розум, ні логіка не можуть полегшити становище, і ми відчуваємо та відчуваємо лише шок. Цього достатньо, і тепер діє лише він – шок усередині нас.
Ще в першу мить такого переживання запускається доцільна Доцільна Біологічна Спецпрограма (ДБС), що змінює психічний стан, а на фізіологічному рівні – головний мозок та відповідний орган тіла, при цьому зміст конфлікту є визначальним щодо локалізації, яка частина головного мозку та який орган тіла зазнають змін.
ДБС необхідна, якщо людина несподівано втрачає контроль над екзистенційно важливою частиною свого життя (реальною дійсно чи «реальною» на думку підсвідомості).
Приклад із практики: На тротуарі стоїть мати, тримаючи за руку чотирирічну доньку, і жваво розмовляє з сусідкою. Дівчинка бачить на протилежному боці вулиці свою подружку і зненацька кидається до неї, вирвавши свою ручку з руки матері. Через мить мати чує вереск гальм і бачить дочку, що нерухомо лежить на асфальті... Саме в цю мить мати переживає шок, подібний до удару палиці по голові, він застав її зненацька, тому що все трапилося несподівано і ситуація вкрай драматична. Типовий СДХ! У цей момент в організмі матері запускається ДБС – в даному випадку обумовлена конфліктом піклування та переживання матері про свою дитину.
Дитина тяжко постраждала, і мати супроводжує її до лікарні. Дівчинку оперують, але її стан залишається критичним, і лікарі не знають, чи виживе вона...
Після пережитого шоку стан здоров’я матері перебуває в «активній фазі конфлікту» (називається також «холодною фазою») – її душевний стан, мозок та певний орган тіла зазнають змін.
Душевний стан (психіка): постійний стрес! День і ніч жінка переживає про доньку, вона мало і погано спить, не має апетиту, худне, у неї холодні руки.
Головний мозок: СДХ в мозочку – там, де знаходиться центр управління молочними залозами – з’являється так званий Осередок Хамера у вигляді концентричних кілець, які можна побачити на знімках КТ мозку.
Орган: у тканинах молочної залози посилюється обмін речовин і починається поділ клітин – виникають процеси, які можуть діагностувати як рак молочної залози.
На перший погляд це може здатися не надто раціональним, але все виглядає зовсім інакше, якщо ми розглянемо ситуацію з біологічної точки зору. У дикій природі цей процес сприяє тому, що виробляється більше цілющого молока матері, яке допоможе дитині швидше одужати. Саме в цьому і полягає біологічний сенс запущеної програми – дар природи, щоб допомогти зберегти життя.
Рентгенівська комп’ютерна томограма (КТ) дає можливість пошарового дослідження мозку. Саме на КТ-знімках (МРТ-знімки не підходять) видно Осередки Хамера (ОХ, кругові структури), місце виникнення яких точно показує, які органі тіла вражені конфліктом. Крім того, за станом ОХ можна визначити, чи знаходиться конфлікт в активній фазі (ОХ видно як чітко окреслені концентричні кола), або пацієнт вже перебуває на шляху до одужання (межі ОХ розмиті внаслідок накопичення рідини, що викликає його набряк).
Після повного відновлення на КТ-знімках на місці колишнього ОХ видно лише зовнішній контур (див. фото справа), як свідчення того, що ДБС повністю завершила свою роботу. На фізіологічному рівні тут залишається «рубець» із сполучної мозкової тканини (глії). Саме на етапі оздоровчого набряку, якщо в цей час зробити знімок мозку (див. фото справа), або після завершення процесу відновлення мозку (іноді – через багато років!), людині ставлять діагноз «пухлина мозку» та спрямовують на зовсім непотрібну (а часто і просто небезпечну) операцію. Осередки Хамера – це «дактилоскопія душі». Вони – живі докази того, що через мозок психіка керує всіма органами тіла!
Але повернемося знову до нашого прикладу з жінкою та постраждалою дитиною. Дочка все ще у лікарні і мати все ще страждає від активного конфлікту занепокоєння про свою дитину. І доки триває активний конфлікт, доти у жінки збільшується розмір пухлини у грудях. Через кілька тижнів лікар оголошує: «Ваша дочка одужує і у не матиме ніяких наслідків травм!». Безперечно, для матері це чудова новина! І цей момент є також вирішенням її конфлікту.
З цього моменту починається фаза відновлення (одужання): жінка знову радіє життю, але мріє про те, щоб спати день і ніч (сильна втома), нею опановує апатія і з’являється головний біль через набряк відповідної ділянки головного мозку (у разі раку грудей – мозочка), до неї повертається апетит і руки знову стають теплими. Найважливішим є те, що тканина молочної залози («рак грудей»), яка розрослася в активній фазі конфлікту, починає зменшуватися, хоча на вигляд можна було б стверджувати навпаки, тому що тепер груди гарячі, розпухлі і вузол став ще щільнішим, ніж раніше. Але це бажані ознаки саме фази відновлення тіла – у місці враження діють туберкульозні бактерії, які нищать тепер уже зайві клітини пухлини!
Приклад. Дружина невчасно повертається додому та застає свого чоловіка в ліжку з іншою жінкою. Цю шокову ситуацію вона може сприйняти по-різному:
– конфлікт сексуальної фрустрації (чому він із нею, а не зі мною?..») – ураженим місцем буде шийка матки; – конфлікт самознецінення («з цією молодою я не зможу суперничати…») – у цьому випадку уражається попереково-крижовий відділ хребта;
– конфлікт страху і огиди (якщо з чоловіком у ліжку повія), що органічно виявляється в зниженні цукру (глюкози) в крові - порушення діяльності підшлункової залози;
– конфлікт маркування території («це мій чоловік і він належить мені!») – таке сприйняття шоку виявиться у запаленні сечового міхура;
– якщо ж вона не любить чоловіка і/або в неї теж є друг (коханець) – то в цьому випадку, можливо, не буде ні СДХ, ні запуску будь-якої ДБС!
Кожна конкретна ДБС (Спеціальна Біологічна Програма) завжди унікальна і має конкретний біологічний зміст.
Саме біологічні потреби організму важливі для того, щоб зрозуміти зміст конфлікту. За кожною ДБС стоять цілком певні конфлікти, які загрожують життю людини або її положенню у «зграї», але це занадто грубий масштаб. Кожен орган, кожна частина тіла має свою власну невелику потребу і, таким чином, своє особливе завдання у конфлікті, наприклад:
– М’язи відповідають за рухи. Гладкі м’язи кишечника проштовхують шматки їжі, а скелетні м’язи відповідають за рухи тіла. Відповідні м’язи будуть перебувати під дією відповідних ДБС, коли той чи інший рух буде неможливим через брак швидкості дії або сили м’язів;
– Шкіра (дерма) прагне захистити цілісність організму – вона реагує на реальну (або уявну!) фізичну атаку, якщо ви доторкнулися до чогось вкрай неприємного («брудного») або відчуваєте себе оскверненим, відкинутим («облитим брудом»);
– Слинні залози виділяють слину для того, щоб нам було легше ковтати або випльовувати їжу, адже якщо людина не зможе проковтнути шматок їжі, їй доведеться померти з голоду. Слинні залози, звичайно, використовуються і під час поцілунків.
Тож для кожної частини тіла існує дуже конкретний конфлікт із дуже точним змістом, який відповідає за функції цієї частини (органу) тіла. Проте люди часто сприймають соціальний конфлікт як біологічний. Занадто великий шматок їжі в шлунку може запустити цілком певну ДБС (зростання пухлини шлунку) з метою вироблення більшої кількості шлункового соку для кращого перетравлення цього шматка. Також таким «неперетравленим шматком» може бути і «річ» або «явище» – взятий у банку кредит при невеликій зарплаті, купівля надто великого будинку, надто старий автомобіль, що потребує постійного ремонту, ситуація в колективі чи в сім’ї. Навіть висловлювання, які повторює людина, часто вказують на актуальний конфлікт. Можна почути «Я не перетравлюю цю людину/ситуацію» – шлунок відреагує відповідним чином; «Очі б мої його не бачили» – відреагують саме органи зору; «Дихати не можу на цій роботі!» - Буде реакція в легенях або бронхах, «Цей сусід у мене як кістка в горлі» - з відповідною реакцією ротової порожнини або стравоходу.
При слові «конфлікт» багато хто думає про «проблеми психічного здоров’я» або міжособистісні кризи. Це не так – «конфлікт» означає розрив між потребами та реальністю, а «біологічний конфлікт» – що життя індивіда (або цілої групи) перебуває в небезпеці, тому що в біології здебільшого виникають лише конфлікти харчування, виживання та розмноження.
