Германська Нова Медицина

ТРЕТІЙ Біологічний Закон Природи

Доктор Хамер виявив наступне: існують види раку, коли пухлини ростуть в активній фазі конфлікту, а у фазі відновлення зменшуються (розпадаються).
Також є види раку, пухлини яких поводяться зовсім інакше – в активній фазі конфлікту клітинна тканина деградує (некроз, виразка), а після вступу у фазу відновлення втрата тканини з надлишків поповнюється, тобто мають місце новоутворення, що виникають у фазі відновлення! Але як одне може поєднуватись з іншим?
Це питання Германська Нова Медицина пояснює за допомогою знань ембріології та біологічного значення трьох типів тканин – зародкових листків (шарів) – внутрішнього, середнього та зовнішнього, що сформувалися під час еволюції живих організмів, управляються строго зі свого відділу мозку і на певні життєві конфлікти реагують кожен своїм способом – або зростанням тканини, або її зменшенням. Наприклад, більшість кишечника утворюється із внутрішнього зародкового шару (ентодерми), руховий апарат – із середнього (мезодерми), а органи чуття, епідерміс – із зовнішнього (ектодерми).
Органи, що утворилися з внутрішнього зародкового шару і керовані зі стовбура головного мозку, реагують на конфлікт зростанням тканини, а в період фази відновлення (після вирішення конфлікту) в них відбувається деградація пухлини, що виросла. Так само реагують органи, що утворилися із середнього зародкового листка (стара мезодерма) і керовані з мозочка. Зовсім інакше поводяться органи, що утворилися із середнього (нова мезодерма) та зовнішнього зародкового листка (ектодерма), які керуються відповідно паренхімою великих півкуль головного мозку (біла речовина) та корою мозку (сіра речовина): в активній фазі конфлікту вони реагують втратою тканини (або функціональним порушенням без втрати тканини), а у фазі відновлення в органі відбувається регенерація тканини (відновлення функції).
Але молочна залоза частково бере свій початок із зовнішнього зародкового шару – це протоки, що направляють молоко в сосок і реагують на зовсім інший зміст конфлікту («мою дитину (партнера) відібрали від моїх грудей») – у ГНМ це конфлікт розлуки. Такі конфлікти ведуть до утворення Осередку Хамера в корі великих півкуль мозку. Якби жінка сприйняла лихо з дитиною як розлуку, що теж цілком можливо, то молочні протоки в активній фазі конфлікту відреагували б втратою тканини (виразка внутрішньої слизової оболонки), а після вирішення конфлікту почали б відновлюватися, і знову – по команді з кори головного мозку!
Деякі органи утворені з тканин різних зародкових листків і це трохи ускладнює справу. Розглянемо це також на прикладі раку молочної залози у жінки, яка пережила нещасний випадок із дитиною. В активній фазі конфлікту турботи та переживань за дитину у неї почалося розростання тканини молочної залози, яка управляється мозочком (біологічний сенс – більше тканини молочної залози дасть більше лікувального молока для дитини). У фазі відновлення – знову ж таки за сигналом з мозочка – почався процес розпаду тепер
уже зайвої тканини молочної залози.
На перший погляд важко зрозуміти взаємодію між відділами мозку, тканинами тіла, що утворилися з різних зародкових листків, біологічною латеральністю та змістом конфліктів. Але для більшості випадків можна взяти готові таблиці ГНМ та їх прості описи і самостійно розібратися зі своїм випадком!
Вирішальним є знання того факту, що всі процеси в організмі вкладаються у певну систему.
Тепер ми знаємо, що, наприклад, конфлікт самознецінення зі змістом «я почуваюся менш жіночною» (часто – після операції мастектомії) може вразити лімфовузли в ділянці грудей або відповідні м’язи та кістки скелета (ребра, грудину), що дасть в активній фазі конфлікту деградацію тканин, а у фазі відновлення біль у відповідних частинах тіла через набряк. На цій стадії (відновлення!) пацієнтам часто ставлять діагнози «лімфома Ходжкіна», «саркома кісток» або «саркома м’язів» і т.п. Часто після операції повної чи часткової мастектомії жінка почувається «спотвореною» або потрапляє в активний конфлікт атаки на тіло (іноді навіть до операції, коли їй тільки пропонують зробити це!) – реагуватиме на це дерма шкіри, яка відповідає на конфлікти загрози нашій цілісності, атаки на тіло або конфлікти спотвореності – в активній фазі конфлікту зростатиме меланома, яка розпадається після вирішення конфлікту. Зовнішній шар шкіри грудей (епідерміс) реагує на конфлікти втрати контакту (або наявності вкрай неприємного контакту) – в активній фазі конфлікту відбувається виразка верхнього шару шкіри з одночасним його онімінням (тому цей процес протікає непомітно), а після вирішення конфлікту відбувається відновлення клітин епідермісу із свербінням, почервонінням та набряком.
Таким чином можна розписати поведінку будь-якої тканини будь-якого органу нашого тіла в прив’язці до цілком конкретних конфліктів! І для більшості випадків у цьому немає нічого складного, будь-яка доросла людина здатна на подібний аналіз, маючи під рукою карти ГНМ та історію свого життя. Знання про двофазність кожної ДБС та розуміння типу реагування певного виду тканини тіла привносить порядок до ряду «хвороб» традиційної медицини.
Першу фазу раніше лікарі здебільшого просто ігнорували, оскільки скарги вона викликає лише у дуже невеликій кількості ДБС. У другій фазі – фазі відновлення – ними діагностувалися «захворювання», які потім і піддавалися терапії, хоча насправді були симптомами зцілення!
Із застосуванням принципів Германської Нової Медицини зовні страшні події втрачають свій жах і стають зрозумілими. Незнання дає страх.

Знання – звільняє!

Закони ГНМ
Made on
Tilda